top of page

Реалії та перспективи сільськогосподарської галузі в Україні

Corteva Agriscience – міжнародна науково-дослідна компанія, що займається сільським господарством. В Україні компанія володіє заводом із виробництва насіння кукурудзи та соняшнику у с. Стасі Полтавської області. Попри складнощі, спричинені воєнною агресією ₚосії проти України, команда Corteva продовжує працювати для покращення життя виробників і споживачів сільськогосподарської продукції.

 
Реалії та перспективи сільськогосподарської галузі в Україні

KPMG зустрілись з Сергієм Харіним, керівником бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі, щоб поговорити про стан галузі сільського господарства під час війни, про перспективи розвитку галузі в Україні з огляду на новий статус кандидата до вступу в ЄС, про науково-технологічний прогрес у галузі та далекоглядні плани та стратегію сталого розвитку компанії до 2030 року. Розмову проводила Олена Макаренко, партнерка, керівниця групи форензік та напрямку сталий розвиток та ESG, KPMG в Україні.


Основні тези з інтерв'ю:


Загальний стан агропромислової галузі на четвертий місяць війни пан Сергій оцінює як «стримано оптимістичний», з урахуванням усіх подій, що відбуваються навколо. Попри військові дії українські фермери черговий раз здивували світ високим відсотком посівів, які вдалося реалізувати в умовах війни. У березні були прогнози, що Україна мала б посіяти менш ніж 50%, але результат вражає – посіяли 85% від торішніх обсягів на тих полях, які контролює країна. Якщо взяти до уваги, що ми втратили до 20% посівних площ, то це потужний результат.


Навесні фермери почали сіяти культури, які вимагають менших матеріальних ресурсів на період їх посіву. Наприклад, кукурудза вимагає багато добрив, тому зменшувалися посіви кукурудзи. Її заміняли соєю та іншими культурами. Соняшник також вимагає менше добрив, ніж кукурудза, а це дозволяє вийти на хороший врожай та отримати прибуток з гектара землі.

Українські агровиробники відрізняються вмінням бути гнучкими та швидко переорієнтовуватися. Кожен фермер рахує та вирішує тут і зараз, що сіяти та яке насіння закуповувати.
 

У нашої країни незрівнянний потенціал. Варто звернути увагу на агропереробну галузь, яка в Україні недорозвинута. Тобто країна вирощує та експортує зерно, так само як Саудівська Аравія качає нафту та продає її. А чому б не розвивати саме агропереробну галузь, глибоке перероблення сировини, інші напрямки підвищення вартості отриманої сировини тощо.

 

Статус кандидата на членство в ЄС означає, що ми маємо рухатися в Євросоюз, а значить приймати стандарти Євросоюзу, а вони там досить жорсткі з точки зору екологічних складових.


Проте сільськогосподарська галузь сильно відрізняється в Україні від, наприклад, Франції або Німеччини – складом та частками культур, які країни вирощують, часткою експорту, а головне – практикою дотацій від держави, яка підтримує та допомагає фермерам отримувати дохід з кожного гектару землі. Якщо українські фермери мали б європейські дотації, технології та фінансову підтримку, ми б були на рівні, якщо не поперед світових лідерів.


Якщо Україна і надалі буде експортувати врожай в країни Північної Африки та Тихоокеанського регіону, а не в Європу, то, мабуть, вимоги ЄС не посиляться. Як тільки ми захочемо підіймати стандарти та продавати продукцію в Європу, то потрібні будуть значні зміни, наприклад, в законодавчому полі, щодо реєстрації засобів захисту рослин за європейськими стандартами.


Всім відомий європейський тренд на екологічність, органічність та заборону технологій генетично модифікованих рослин, який набув популярності й в Україні серед споживачів та залюбки підхоплюється популістами у політичних колах. Технології для вирощування органічної продукції значно дорожчі, їх можна собі дозволити, коли країна забезпечила себе базовими харчами. Простим словами, якщо ви не їли гарного борщу з українськими котлетами, то морозиво вам не допоможе. Це шлях до певного рівня добробуту в тій чи іншій країні, в тому числі Україні. На сьогодні в Україні виробляється багато органічного, в тому числі для експорту за кордон.

При цьому, нам пощастило – в Україні надлишок гарних умов для забезпечення їжею не тільки себе, а і світу. Україна спокійно прогодує до пів мільярда людей. Ми маємо велику кількість родючих ґрунтів у порівнянні з країнами Європи, вигідне географічне розташування, отже вигідну логістику для імпорту-експорту.

Україна – це європейська Бразилія у контексті сільського господарства. У нас буде достатньо можливостей працювати, використовуючи будь-які технології, в тому числі для вирощування та виробництва органічних харчових продуктів.
 

Джерело: KPMG

Comments


bottom of page