Кругова економіка: менше відходів — більше ресурсів

Величезна проблема усього світу — це велика кількість сміття. Щорічно у світі утворюється 2 млрд тонн побутових відходів, і ця кількість збільшується з кожним роком. За прогнозами Світового банку, до 2030 року кількість відходів може вирости до 2,58 млрд т, а до 2050-го — до 3,77 млрд т. В Україні проблема зі сміттям критична — на сміттєзвалища потрапляє велика кількість сміття, і деякі полігони твердих побутових відходів заповнені на 80-95%. Проте вихід із цієї ситуації є — переробка відходів.

Кругова економіка: менше відходів — більше ресурсів
 

Кругова (циркулярна) економіка — це модель виробництва та споживання, яка включає спільне використання, лізинг, повторне використання, ремонт, переобладнання та переробку матеріалів і продуктів упродовж довгого періоду часу. В рамках кругової економіки життєвий цикл вироблених товарів збільшується, а кількість відходів мінімізується. Світовий економічний форум визначає кругову економіку як таку, що спеціально розроблена для відновлення та регенерації.


Кругова економіка ґрунтується на трьох принципах.

По-перше, це — зменшення кількості відходів чи взагалі їх ліквідація. Щоб досягти цього, вироби мають бути довговічними - для цього їх необхідно виготовляти з якісних матеріалів.


По-друге, продукти та матеріали мають бути в постійному використанні в екосистемі. Біологічні матеріали, такі як їжа чи одяг з натуральних тканин, повертаються в екосистему природним способом — через розкладання. Штучні матеріали, такі як пластик, відновлюються в еколанцюгах за допомогою повторного використання, ремонту або переробки.


По-третє, енергія, яку використовують для роботи циркулярної економіки, має бути відновлюваною. Це зменшує залежність від скінченних ресурсів (наприклад, нафти) й підвищує стійкість системи.


В цілому, циркулярна економіка може сприяти економічному процвітанню. Вона зменшує витрати ресурсів — як людських, так і енергетичних — для виробництва продуктів. Зменшуються і викиди вуглецю у ланцюжку постачання. Окрім того, кругова економіка робить економіку більш стійкою у довгостроковій перспективі.


Незважаючи на низку переваг кругової економіки, вона містить і певні ризики. Серед них — нерівномірний розподіл переваг між країнами. Адже циркулярна економіка вимагає великих інвестицій у розвиток нових технологій та достатню обізнаність громадян, чим можуть похвалитися не всі країни. Крім цього, великій кількості компаній вигідніше та зручніше працювати «як завжди».


Досвід Європи

За даними європейської асоціації CEWEP, найкращі показники з переробки має Німеччина. Там переробляють 67% побутових відходів. Багато переробляють Словенія — 59%, Швейцарія — 53%. Всі члени ЄС наразі прагнуть збільшити частку перероблених відходів. В Україні ж захоронюють 94% відходів.


Один із економічних стимулів для переробки відходів та для функціонування циркулярної економіки в цілому — це податок на шкідливу продукцію. Він збільшує ціну шкідливої продукції й таким чином робить екологічну продукцію більш конкурентоздатною.


Серед інших стимулів — так звані «зелені» публічні закупівлі. Згідно з визначенням Єврокомісії, «зелені» закупівлі характеризуються тим, що державний замовник під час закупівлі надає перевагу товарам, роботам та послугам з обмеженим впливом на довкілля впродовж усього життєвого циклу порівняно з товарами, роботами та послугами однакового функціонального призначення. У такий спосіб держава може підтримувати виробників екологічної продукції.


Обсяги публічних закупівель у ЄС становлять приблизно 14% ВВП (2 трильйони євро щорічно). В Україні цей показник сягає близько 13% ВВП. Отже, публічні закупівлі можуть відігравати важливу роль у досягненні екологічних цілей.


Але окрім стимулів, є й штрафи. Так, у більшості країн ЄС дуже висока плата за захоронення відходів. Наприклад, у Швеції збір за утилізацію сміття становить близько 160 євро за тонну, у Німеччині — 140 євро, в Італії — 120 євро. Якщо ж здавати сміття на переробку, то збір платити не потрібно.

 

Джерело: ВоксУкраїна