Кризова манна

"Кризи, як правило, не відбуваються несподівано. Економіка живе циклами. Сьогоднішня криза також очікувалась, розповідає директорка Центру бізнес-технологій ТОТ Ольга Пестрецова-Блоцька. Середньостроковий цикл, який ще називають циклом Жюгляра (на прізвище першовідкривача французького економіста XIX століття), зазвичай триває 7-12 років, і дуже просто вибудувати ряд: 1997 рік 2008 рік 2019-2021 роки. Циклічність економіки прогнозує, коли (з високою ймовірністю) відбудеться криза, але не дає відповіді, що буде її причиною."

Проте, будь-які кризи «виростають» з певних трендів. Зоною накопичення проблем і суперечностей у сучасній економіці останніх років були проблеми, викликані глобалізацією та концентрацією здебільшого світових виробничих потужностей в Китаї. Тому Китай передбачувано був глобальною зоною ризику. Конкретною причиною, що призведе до кризи в цьому осередку ризику, могло бути будь-яке явище. У цьому випадку стався помах «крила кажана» (як то кажуть).


Харчова промисловість є давнім учасником «забігів» усіх світових криз. Тому в кризовому менеджменті існують індикатори криз, частина з них пов'язана зі зміною споживчої поведінки, а саме у вживанні їжі. Люди не перестануть харчуватися через те, що наступили «важкі часи». Наприклад, індекс споживання пива. В часи кризи включається логічний режим економії, внаслідок чого люди починають частіше харчуватися вдома. В умовах нинішньої кризи ця ситуація доведена до максимуму. Сьогодні готувати на власній кухні – це єдина можливість харчування. Споживання алкогольних напоїв і пивних закусок також переноситься додому. В результаті —максимально знижені продажі та кількість робочих місць в пабах, кафе і ресторанах (крім доставлення додому).


У Європі, наприклад, 73% робочих місць, пов'язаних з пивоварною промисловістю, знаходяться за межами пивоварень. І якщо під час кризи 2008-2010 років зайнятість в цій галузі впала на 12% в порівнянні з падінням на 2% по Європі в цілому, то в сьогоднішній кризі цифри падіння будуть значно драматичнішими. Відповідно на всі галузі й підприємства, що орієнтовані на постачання кафе, барів, ресторанів (HoReCa) очікує серйозне випробування (як і на їх клієнтів).

Також в споживчій поведінці давно відомим є індекс споживання консервантів, що зростає. Споживачі переходять на консерви, щоб заощадити на харчах у важкі часи.

Так, у 2009 році вартість консервованих бобів у Великобританії зросла на 23%. Через те, що сьогоднішня криза пов'язана з вірусом, питання безпеки й додаткової обробки продуктів у консервній промисловості дозволяє зробити припущення, що консервна промисловість виросте істотно.


За даними компанії McKinsey & Company в період карантину споживання заморожених продуктів в Італії зросла на 24%. Сучасна особливість полягає в тому, що протягом останніх років активним був рух за здорове харчування – те, що люди їдять, безпосередньо впливає на їхнє здоров'я.


Опитування, проведене глобальною компанією з маркетингу і комунікацій Havas Worldwide, показало, що 81% споживачів тепер вважають, що їжа так само ефективна, як ліки, для підтримки загального здоров'я. Проте, основні бренди харчових продуктів відставали: в опитуванні 2016 року тільки 4 з 10 споживачів довіряли харчовій промисловості в тому, що вона забезпечує їх здоровими продуктами. 74% турбувалися про вплив на здоров'я штучних інгредієнтів, які вони їдять і п'ють.

Криза 2020 дає шанс консервним підприємствам реабілітувати себе й акцентувати увагу саме на промислові способи забезпечення та контролю безпечності харчового виробництва, яке неможливо реалізувати в невеликих масштабах «домашніх» виробництв.


Ще один тренд в споживчих перевагах за часів кризи – це наростальний індекс вуглеводів. Люди «заїдають» стрес солодким. Тому в кризи й важкі часи збільшується споживання цукру, зростає споживання кондитерської й хлібобулочної продукції. При цьому зростають продажі не тільки соціальної цінової категорії. Зростання продажів відбувається і в середніх цінових сегментах порційних виробів. Також великі перспективи у «замороженого хліба» та інших виробів «напівфабрикатів» з додатковою обробкою – заморожування, випікання безпосередньо перед продажем.

За даними компанії McKinsey & Company в період карантину споживання борошна в Італії зросла на 87%, рису на 61%, макаронів на 57%. Велика частина цих покупок зроблена «про запас», що природно знизить покупки цих товарів в післякризовий період. До речі, за цими ж даними споживання «солодощів» знизилося всього лише на 4% і, можливо, буде подальше зростання, коли депресія і стрес від кризи «наздоженуть» ейфорію повного карантину і «відпускного» настрою.


Зараз в споживанні харчових продуктів вже є чіткі сигнали. Темпи відновлення від COVID-19 – і, отже, моделі споживчого попиту – варіюються залежно від країни й категорії. Деякі роздрібні торговці стикаються з різким зростанням попиту на безрецептурні препарати від застуди та грипу до 800% і від 25% до 50% на харчі. У деяких категоріях харчових продуктів видно, як споживачі в деяких районах купують фрукти замість пива, але через кілька днів повертаються до пива і закусок, оскільки їм доводиться залишатися вдома протягом тривалих періодів часу. Індекс пива проявляє себе сильніше, ніж в попередні кризи. В той час, як індекс вуглеводів менш виражений в кризі 2020 – дається взнаки рух за здоровий спосіб життя.


Ольга Пестрецова-Блоцька - PhD з економіки, доцент, експерт з операційного, організаційного розвитку компаній і фінансового аналізу, сертифікований бізнес-тренер, CEO консалтингової компанії «Центр бізнес-технологій ТОТ», співавтор економічного бестселера «Бізнес-економіка: 9Z». Консультант Європейського Банку Реконструкції і розвитку щодо організаційного та процесного розвитку малого і середнього бізнесу.

Адреса

вул. Євгена Сверстюка, 19
02660, Київ, Україна

Написати нам

Подзвонити нам

(044) 360-05-63
(095) 068 89 95
(098) 471 58 67