top of page

Шрінкфляція: шахрайство чи бізнес-стратегія?

Шрінкфляція — що ж це взагалі таке? Слово походить з англійської мови (shrinkflation, або ще downsizing) — приховане підвищення ціни на товар, що зазвичай досягається зменшенням ваги продукту.

 
Шрінкфляція: шахрайство чи бізнес-стратегія?

Наприклад:

  • зменшення ваги продукту: шоколадні батончики вагою 80 г, 90 г замість 100 г;

  • зменшення об’єму продукту: пляшки із молочним продуктом місткістю 900 мл, 780 мл замість 1 л;

  • зменшення кількості одиниць товару в упаковуванні:150 вушних паличок замість 200 штук; серветок в упаковуванні — 60 замість 65 штук;

  • зменшення довжини елементів продукту — електропровід до праски чи пилотяга стає коротшим.


Простими словами — товару стає менше, а ціна не змінюється.


Масштаб проблеми — світовий


Ось, наприклад, в Італії ця оманлива маркетингова техніка настільки поширена, що Codacons (Координація асоціацій із захисту навколишнього середовища та прав користувачів і споживачів) подала скаргу до Антимонопольного органу та ще 104 прокуратур, щоб встановити, чи ця практика є правопорушенням — шахрайством або недобросовісною торговою практикою.


А от у Німеччині проводиться конкурс "Оманливе упаковування року", який організовує Центр консультацій споживачів Гамбурга. Переможець 2022 — маргарин Rama (компанія Upfield): вміст пластикового контейнера полегшав на 100 г (400 г замість 500 г), що призвело до збільшення ціни продукту приблизно на 25%.

І таких прикладів є чимало й у США, й у ЄС.


Невловиме шахрайство


Шрінкфляція — стратегія, на перший погляд, й легальна, та все ж вважається шахрайством — на Заході цю проблему бачать, аналізують, намагаються діяти.


До прикладу, у липні 2022 року на сайті Європарламенту зазначили таке:


«Зміна кількості проданого продукту при збереженні тієї самої форми та розміру упаковування є, щонайменше, підозрілою практикою та, звичайно, вводить споживачів в оману. Споживач має право отримувати чітку інформацію про характеристики продукту, який він купує, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1169/2011 про надання споживачам інформації про харчові продукти».

Міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер у вересні 2023 року повідомив про ухвалення законодавчої норми, "щоб зобов’язати виробників, коли вони зменшують упаковування, чітко повідомляти про цей факт". І додав, що це має бути зроблено в примусовому та обмежувальному порядку: "Інакше я підозрюю, що виробники, радше за все, не дотримуватимуться цього заходу". Міністр чітко назвав цю практику "шахрайством".


Яка ситуація зі шрінкфляцією в Україні?


А ситуація наступна: обмежень немає, якщо виробник надає правдиву інформацію на етикетці про реальну кількість та якість продукту.


Однак якщо виробник, не зазначаючи на упаковуванні, зменшить, наприклад, вагу товару або змінить склад чи технологію (замість натуральних інгредієнтів — штучні або дешевші),— це кваліфікуватиметься як порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів».


Та все ж, прецеденти успішної боротьби зі шрінкфляцією в Україні не відомі. Ще у 2021 році на сайті Президента України провалилася петиція "Боротьба з "даунсайзингом" харчів в магазинах. Заборонити недолітр молока дев’яток яєць і нерозбериху з цінами на цінниках" — кількість голосів була мізерною. Тож про великий активізм споживачів наразі не йдеться.

 

Джерело: finance.ua

Comentarios


bottom of page