Вплив війни на різні галузі економіки та повсякденне життя українців є очевидним. Повномасштабне вторгнення призвело до того, що ринок праці майже завмер. Дані опитувань у березні 2022 року вказують на те, що половина українців, які до повномасштабного вторгнення були працевлаштовані, втратили роботу, зокрема через руйнування підприємств чи зниження обсягу їхньої діяльності.
«Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy, провели міжнародну конференцію «Відбудова України: про людей і для людей». Спікери заходу ділилися своїми думками про те, яка ситуація з ринком праці на сьогодні та які зміни прогнозуються.
Серед спікерів — Володимир Глащенков, керівник, юридична компанія HD Partners; голова Наглядової ради, «Молокія», поділився й своїм баченням.
На думку Володимира, у 2022 році ключовим завданням було дати людям упевненість, що компанії будуть працювати. Адже окрім зарплати дуже важливий емоційний стан колег і відчуття впевненості у майбутньому. У 2023 році великим викликом стала нестача працівників. Кількість вакансій зростала, і це не лише через труднощі в підборі нових працівників — помітним також був й відплив тих, хто працював раніше. Зміни зазнала також й структура працівників: збільшилася частка жінок, переважно через вступ чоловіків до Збройних Сил України. Це ставить перед бізнесом нові виклики, оскільки необхідно переглядати процеси так, щоб жінки могли ефективно їх виконувати, у зв'язку з відсутністю чоловіків.
"Зараз перед бізнесом, на мою думку, стоять три головні задачі. Перша — всупереч усім зовнішнім факторам проводити реорганізацію і міняти бізнес-модель. Тепер для того, щоб конкурувати, потрібно збільшувати свою ефективність, автоматизовувати все, що можна автоматизувати, щоб потреба у людському капіталі стала менша. Друга задача полягає в тому, що разом із потребою у нових інвестиціях виникає потреба піднімати зарплату тим людям, які залишилися в компанії. Третя задача — зрозуміти, як працювати з бронюванням працівників. Бо буває так, що починається проєкт, для якого наймають підрядника. Сьогодні виконувати роботу приїжджає десять людей, на другий день — двоє. Це реальність — немає розуміння кількості людей, на яку можна розраховувати. Щодня має бути готовність вести бізнес-процес інакше, ніж тиждень тому", - Володимир Глащенков.
Ярина Ключковська, директорка з комунікацій, Work.ua розповіла, що ринок праці продовжує стабілізуватися, однак Україна зіштовхується з великими територіальними дисбалансами. Через безпекові ризики бізнес релокувався здебільшого у західні регіони — там можна спостерігати найбільшу пропозицію вакансій. Натомість чим ближче до лінії фронту — тим складніша ситуація на ринку праці.
Існує проблема, що, з одного боку, бізнес не отримує достатньо відгуків на свої пропозиції роботи, а з іншого — люди активно шукають роботу та скаржаться на безробіття. Це означає, що або в українців вищі очікування стосовно компенсації чи умов праці, і пропоновані умови їх не влаштовують, або їхня кваліфікація відрізняється від тієї, яку потребує роботодавець. Роботодавцям доведеться інвестувати в розвиток і навчання персоналу, так званий reskilling і upskilling, для того, щоб перенаправити людей на ті спеціальності, які їм потрібні.
Варто розуміти, що найближчим часом людей в Україні більше не ставатиме. І якщо рік тому можна було говорити, що роботодавець задавав тон на ринку праці, тепер умови може диктувати шукач роботи. Виняток — лише ІТ-сфера, де на одну вакансію припадає близько 150 відгуків.
Джерело: "Вокс Україна"