Стартап Esper Bionics з українським корінням розробляє біонічні протези з технологією інтуїтивного управління. Восени 2022 року журнал Time назвав продукт Esper Hand протезом з дивовижною точністю й одним із найкращих винаходів людства. Також в активі – престижна дизайнерська премія Red Dot і третє місце міжнародного змагання Innovation World Cup.
Діма Газда, CEO та засновник стартапу поділився, що історія Esper почалася майже 3,5 роки тому із розуміння того, що найважливішою технологією, яка з’явиться протягом наступних 20 років, є електронні імпланти. Вони ліквідують багато хвороб, нададуть додаткові здібності, дадуть сотням людям довге та насичене життя. Найголовнішим завдання було допомогти якомога більшій кількості людей, розробляючи протези та контролери нового покоління, об’єднані потрібною архітектурою.
Нагород і відзнак у стартапу чи не більше, ніж клієнтів, – у січні 2023‑го їхні протези були у десятка пацієнтів. Ні серійного виробництва, ні системних продажів у Esper Bionics наразі немає.
Але є великі амбіції засновників: "Через два роки буде готовий повноцінний протез ноги, через п’ять – перші імпланти для вдосконалення людського тіла", - розповідає Діма.
Перший прототип був дуже далеким від ринкового продукту. Це була величезна роборука з дуже простою електронікою і китайськими компонентами, частина з яких була надрукована на 3D-принтері. Протез рухався, міг брати певні предмети, хтось навіть міг би користуватися ним, але недовго, адже він не пройшов би жодної сертифікації. Завданням першого прототипу було показувати й пояснювати партнерам, потенційним інвесторам та користувачам, хто такі Esper і у них подальші плани.
Нинішній продукт, за словами Діми Газди — це складний механізм із сучасною електронікою, він містить 250 унікальних компонентів, має програмне забезпечення для повноцінного медичного девайса. Біонічний протез пройшов FDA-реєстрацію і може продаватися в США.
Протез складається з самої роборуки та куксоприймача (Esper Bionics розробляє лише роборуку). Роборука — це рухома частина. Вона складається з кисті з пальцями та променево-зап’ясткового суглоба. Куксоприймач — це «ковпак», який одягають на куксу (залишок руки після ампутації). Всередині куксоприймача є сенсори м’язової активності — датчики, що працюють за EMG-технологією. Датчики виявляють, який м’яз передпліччя скоротився, і передають сигнал роборуці.
Це схоже на те, як люди керують своїми біологічними руками: мозок надсилає сигнали м’язам передпліччя, вони скорочуються, і це призводить до певних рухів. Коли ми хочемо взяти чашку, наш мозок знає, які м’язи в передпліччі треба активувати.
Вже після двох тижнів користування управління відбувається більш-менш інтуїтивно. Крім того, вивчаючи ситуації та застосовані хвати, протез з часом допомагає обирати потрібний хват наперед, що зменшує помилкові команди.
Налаштовує протез сам користувач. Наприклад, обирає п’ять хватів, які він хоче використовувати, і за допомогою м’язів передпліччя перемикається між ними для різних дій. На пристрої немає обмежень, скільки хватів можна встановити, це вирішує сам користувач.
"Загалом весь ринок протезування застарілий. Людям встановлюють девайси з дуже базовим програмним забезпеченням. Це не IoT-пристрої: вони не збирають дані, не навчаються, не надсилають діагностичні дані протезисту і здебільшого не оновлюються віддалено. Я б сказав, що у нас перший на ринку «розумний» девайс, він має усі ці функції. Це — переваги нашого програмного забезпечення, але є і переваги в самому обладнанні, в hardware-частині", - розповідає Діма Газда.
Протез має захист від води й змінний дизайн. Девайс складається з 10 модулів, тож якщо якась частина вийшла з ладу, її можна замінити. Скажімо, можна вийняти палець і поставити новий — це займе менше як п’ять хвилин. Тому пристрій можна відправляти в різні країни, міста, де немає відповідного сервісу. Інших подібних девайсів на ринку немає.
Для користувачів важлива вага і сам дизайн пристрою. Є два розміри протеза, один з них — найменший і найлегший на ринку. Він добре підходить для жінок. Роборука красиво оформлена, максимально наближена до біологічної руки людини.
На початку 2023 року в команді Esper Bionics уже 25 співробітників, які працюють в Україні, Німеччині та США. Штаб‑квартира й менеджмент – у Нью‑Йорку, основна розробка – у Києві, невеликий R&D‑центр у Берліні має стати базою для європейської експансії.
Читати повне інтерв'ю з командою Esper Bionics: DOU