Протягом останніх років спостерігається ріст зацікавленості польських венчурних фондів українськимии стартапами. У минулому році український ринок стартапів встановив рекорд за сумою залучених коштів - $ 544 млн. І серед чотирьох найактивніших іноземних фондів, що інвестують в українські стартапи на ранніх стадіях, - польський венчурний bValue.
До речі, цей фонд не єдиний провідник польських грошей в українські стартапи. Міністерство економіки та регіональної політики Польщі разом з найбільшими фондами країни проводить в Україні з 2018 року менторську програму Polish-Ukrainian Startup Bridge. Понад 100 українських молодих компаній вже взяли участь в менторських програмах, а переможці отримали фінансування. Що цікаво, окрім грошової підтримки українським стартаперам пропонують також й переїд до Польщі та іншу різнобічну допомогу.
Директор стартап-акселератора і провайдера корпоративних інноваційних програм ISE Group Олена Малицька, розповіла, що поляки ведуть системну роботу з пошуку перспективних стартапів в Україні - об'їжджають регіони, відвідують університети, роблять пітч-дні в різних містах, тощо.
Чому ж українські стартапи так цікавлять поляків?
Велика кількість стартаперів розповідають, що польські фонди звертаються до них з пропозицією уже на ранніх етапах запуску. Зокрема пропонують більше $1 млн фінансування, проте з умовою переїду до Польщі. Також компаніям було б складно залучити, наприклад, американські гроші на такому ранньому етапі розвитку стартапу. Для США Україна занадто далека і незрозуміла країна з великими ризиками. А от для Польщі - інша справа.
Хоча в Україні досить добре розвинений IT-сектор, багато талановитих людей і перспективних стартапів, польські інвестори можуть запропонувати вигідніші умови, особливо при переїзді, так як в Польщі діє держпрограма підтримки інвестицій для місцевих венчурних фондів.
Польська сторона пояснює інтерес до українських стартапів близькістю і наявністю success story. Успішні українські емігранти є на чолі польських стартапів (засновники CallPage і bNesis - вихідці з України) і в складі аналітиків польських венчурних фондів. Крім того, цікаві стартапи можна зустріти на профільних заходах в Україні та Польщі: IT Arena (Львів), Kyiv Tech Hub (Київ), SaaStock Kyiv (Київ), Wolves Summit (Варшава), тощо.
Польських інвесторів в Україні цікавить, перш за все, експертиза в IT-рішеннях, а на другому місці - промислові проекти, які підходять під польський ринок.
Приклад такого проекту - стартап Dynamic Air Cooling (DAC), який переміг на конференції Kyiv Tech Hub 2018. Він розробив технологію екологічно чистого промислового охолодження і отримав гроші від фонду SpeedUp (інвестує в компанії на середній стадії розвитку, фокусується на Центральній і Східній Європі) . У 2020 році він взяв участь в ще одній програмі Польського агентства розвитку підприємництва ScaleUp.
Найбільш системний проект для пошуку українських стартапів - PUSB, який співфінансується Міністерством економіки та регіональної політики Польщі. В рамках його програми в Україні інвестують фонди Market One Capital, Kulczyk Investments SA, Simpact.VC, bValue, Starfinder.vc, Speedup VC.
В цьому році в конкурсі взяли участь понад 60 стартапів, переможець отримав 30 000 злотих ($ 7650), друге і третє місце - по 10 000 злотих ($ 2550). У 2018 році стартапи отримали в цілому 30 000 злотих, в 2019 році - 35 000 злотих.
Ще одне джерело коштів - Національний центр досліджень і розробок (NCBR). Він є посередником: розподіляє гроші держави між приватними фондами, які в свою чергу зможуть додати своїх і вкласти їх в малі підприємства. Якщо приватний фонд вкладає $ 1 млн своїх засобів, від NCBR він може отримати ще $ 4 млн і вкласти в цілому до $ 5 млн. Зараз в Польщі близько 100 фондів, що мають кошти NCBR, і вони очікують від 17% до 25% в компанії.
Пропозиція NCBR може бути більш щедрою, якщо говорити про оцінку входу в інвестицію, але у них є кілька додаткових критеріїв відбору. Наприклад, це співпраця з польськими клієнтами, реєстрація підприємства в Польщі або проведення в Польщі науково-дослідницької діяльності.
Джерело: Liga.Tech