Яким може бути план відбудови України

24 лютого 2022 року став переломним в історії України. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії до України загинули тисячі цивільних, сотні населених пунктів зазнали масштабних руйнувань, а понад чверть населення була змушена покинути домівки з них понад 4 млн переїхали до країн ЄС. Руйнування та криза біженців такого масштабу не бачені в Європі з часів Другої світової війни.

Міжнародні економісти сформулювали певне бачення щодо того, як має виглядати повоєнна відбудова Україна (аналогічна до плану Маршалла).

 
Яким може бути план відбудови України

Про післявоєнний стан України міжнародні економісти роблять наступні припущення: український державний механізм функціонуватиме, Україна не буде розділена чи принаймні зберігатиме значну частину своїх територій, фізичні руйнування у західній частині України залишатимуться незначними, натомість державний борг буде значним, фіскальний дефіцит переважно фінансуватиметься коштом міжнародної допомоги та центробанку. У домогосподарств буде дуже мало чи практично не буде активів. Низькі доходи, більшість кредитів не обслуговуватимуться. Обмінний курс залишатиметься зафіксованим на довоєнному рівні, гривня імовірно буде переоціненою.

Україна буде змушена витрачати значні кошти на свою безпеку протягом багатьох років. Найближчим часом Україна не стане членом ЄС, але буде рухатися до членства (наприклад, як країна-кандидат чи принаймні буде виконувати інституційні та макроекономічні вимоги до країни-кандидата).

Україна матиме такі гарантії безпеки, що убезпечують її від наступного російського нападу.

Як висновок, післявоєнна Україна буде більше схожою на Європу після Другої світової, ніж на Ірак чи Афганістан (тобто робоча сила є високоосвіченою, інституції функціонуватимуть, низька імовірність "ресурсного прокляття" тощо). Більшість біженців (понад 80%) повернуться до України після припинення гарячої фази війни.


Ключові принципи міжнародної допомоги для відбудови


  • Україна рухається до вступу до ЄС;

  • Під егідою ЄС організується окрема агенція, яка має значну автономію в питаннях координації та управління допомогою та програмою реконструкції;

  • Україна є "власником" програми реконструкції;

  • Заохочення та допомога у надходженні іноземного капіталу та технологій;

  • Допомога має бути переважно у вигляді грантів, а не кредитів;

  • Відбудова має виходити з принципу майбутнього без вуглецевого сліду з мінімальною залежністю від викопного палива. Відбудова має включати три чіткі стадії з різними цілями та обмеженнями. Після лише одного місяця війни оцінки необхідної допомоги від Європи та інших країн уже сягають від 200 до 500 млрд євро. Вартість відбудови зростає щодня все швидше, оскільки люди проводять все більше часу поза своїми домівками, діти травмуються, а приватні компанії розпадаються.


Про основні етапи відбудови


Нульова стадія – "Мінімізація збитків"


А межах цієї стадії закладені певні заходи, реалізація яких повинна відбуватися під час війни. Ці заходи направлені на максимальне збереження людей та підприємств.


Масштаб і успіхи плану реконструкції залежать від того, наскільки українці, економіка та інституції будуть врятовані від війни. Щоб мінімізувати збитки, Україна та союзники мають структурувати економіку воєнного часу згідно з безпековим ризиком.


Дії на цій стадії дії відрізнятимуться за регіонами.


Регіони на лінії фронту: гуманітарна допомога (продукти, пальне, ліки), технічна допомога в евакуації виробництва (де це можливо чи доцільно), технічна допомога в урядовому плануванні (квазі-націоналізація в більшості секторів), логістична підтримка, щоб забезпечити зв'язок цих регіонів з рештою.

Відносно безпечні регіони: технічна підтримка переміщених підприємств, програми зайнятості для переміщених осіб, технічна підтримка логістики та цифрової мобільності, підтримка транспортних коридорів для ввезення гуманітарної допомоги та для українського експорту, будівництво житла.

Глибокий тил: СЕЗ для українських підприємств у сусідніх країнах, віртуальні економічні зони для ІТ-компаній в Україні, підтримка транспортних коридорів для ввезення гуманітарної допомоги й для експорту, будівництво житла, мобілізація потенційних учасників першої стадії серед міжнародних виконавців.


Перша стадія відновлення – "Швидка відповідь"


Ця стадія триватиме до шести місяців і основною ціллю буде зосередження на наданні гуманітарної допомоги та відновленні критичної інфраструктури.


На цьому етапі потрібно наростити постачання гуманітарної допомоги, щоб покрити негайні потреби, уникнути голоду та попередити подальший відплив людей з України.

Їжу, пальне, медикаменти тощо потрібно швидко доставити до постраждалих регіонів. 60% плану Маршалла у перший рік було використано на їжу. Проте для України ця частка може бути меншою, оскільки половина країни може вирощувати збіжжя.


Друга стадія відновлення – "Швидке відновлення інфраструктури та економіки"


Очікується, що друга стадія триватиме 3-24 місяці. Вона буде зосередженою на поверненні державної політики до "нормальної".


На цій стадії збережеться певне втручання держави в роботу ринків, зокрема, у розподіл кредитів. Вони перш за все надаватимуться підприємствам, які зможуть швидко налагодити (відновити) виробництво та експорт.

Передбачається також інтенсивна робота з відновлення та розширення портів, залізничних колій, автодоріг, відновлення парку вагонів, вантажівок, автобусів та іншого транспорту.

Важливо також на цьому етапі подолати дефіцит житла. Наприклад, після Другої Світової війни на це знадобилося понад 10 років. Цю проблему легше вирішити з сучасними технологіями збірних будинків, які пізніше можна буде приватизувати. Доступ до дитсадків та шкіл – це також ключовий фактор повернення людей до складу робочої сили.


Третя стадія відновлення – "Фундамент для довготривалого зростання"


По-перше, це інституційні реформи. На цьому етапі відбудови, на шляху до вступу до ЄС, потрібно закласти фундамент швидкого та стійкого зростання, тобто наблизити законодавство та дизайн інституцій до європейських.


По-друге, це вбудування інфраструктури Україну в спільний ринок ЄС, щоб скористатися економією на масштабі та конкурентними перевагами.


По-третє, це заохочення припливу іноземного капіталу й технологій.


По-четверте, це відбудова кращого. Реконструкція надає Україні можливість "технологічного стрибка":

  • Відновлення міст. Харків, Маріуполь, Чернігів та інші потрібно буде відбудовувати практично з нуля. Така реконструкція має пріоритизувати новітні технології (особливо енергоефективні), дизайн та міське планування (наприклад, громадський транспорт має складатися з електричних автобусів, модернізованих трамвайних ліній тощо).

  • Транспорт. Оскільки багато летовищ зруйновано, під час реконструкції можна спланувати оптимальну мережу аеропортів. Наприклад, не потрібно робити повітряне сполучення між містами, якщо швидкісний потяг долає цю відстань за 3-4 години. Одночасно з ремонтом колій потрібно будувати нові, придатні для запуску швидкісних потягів.

  • R&D/приплив мізків. Значний потік біженців, серед яких багато студентів, науковців та інших "білих комірців", дають шанс встановити довгострокові стосунки в галузі досліджень.

Повну версію нарису про відбудову України можна прочитати тут.

Автори нарису: Торбйорн Бекер, Інститут перехідних економік при Стокгольмській школі економіки; Баррі Айхенгрін, Університет Каліфорнії – Берклі; Юрій Городніченко, Університет Каліфорнії – Берклі; Сергій Гурієв, Sciences Po; Саймон Джонсон, Масачусетський технологічний університет; Тимофій Милованов, Київська школа економіки; Кеннет Рогофф, Гарвардський університет; Беатріче Ведер ді Мауро, Вища школа міжнародних та розвиткових досліджень.

 

Джерела: Економічна правда, Нарис про відбудову України