Чому найдорожчий товар у компанії — це не товар: вартість часу в бізнесі
- 29 лип.
- Читати 4 хв
Якщо запитати керівника, що саме продає його компанія, відповідь, найімовірніше, буде очевидною. Виробник скаже — продукцію. Дистриб'ютор — товари. Консалтингова компанія — експертизу. Логістична — перевезення. Усі вони матимуть рацію. Але лише частково.
Є ще один товар, який більшість компаній продає щодня, навіть не усвідомлюючи цього. Його немає в каталозі, для нього не розраховують собівартість і не встановлюють ціну. Проте саме він дуже часто виявляється дорожчим за продукцію, навколо якої побудований бізнес.
Цей товар — час.
Саме тому одна з найбільших економічних помилок полягає в тому, що час досі сприймають як категорію менеджменту, хоча насправді це одна з найважливіших економічних категорій бізнесу.
Вартість часу в бізнесі починається там, де закінчується бухгалтерія
Уявімо двох клієнтів. Обидва купують продукцію на 1 000 000 гривень, обидва забезпечують компанії однакову валову маржу — 20%. Якщо відкрити звіт про фінансові результати, вони виглядатимуть майже однаково прибутковими.
Єдина різниця полягає в умовах оплати. Перший клієнт розраховується відразу після поставки. Другий просить відстрочку платежу на 60 днів.
Більшість компаній не бачить у цьому серйозної проблеми. Комерційний директор задоволений: продаж відбувся. Виробництво виконало замовлення. Бухгалтерія відобразила дохід. Здається, усі виграли.
Але економіка пропонує поставити інше запитання: хто оплатив ці 60 днів?
Відповідь проста — продавець.
Якщо середня вартість капіталу компанії становить хоча б 24% річних, то фінансування такої відстрочки коштуватиме приблизно:
1 000 000 × 24% × 60 ÷ 365 = 39 452 грн.
Фактично разом із продукцією компанія безкоштовно надала клієнту ще одну послугу — користування власними грошима протягом двох місяців.
На цьому місці більшість фінансових розрахунків закінчується.
Даремно.
Тому що ці майже сорок тисяч гривень — лише прямі витрати.
Уявімо, що ці ж кошти компанія могла використати для швидкої оплати постачальнику й отримати знижку 4%. На закупівлі в один мільйон гривень це ще 40 000 гривень економії.
Або профінансувати виконання ще одного невеликого замовлення, яке принесло б 60 000 гривень операційного прибутку.
Тепер економічна ціна рішення становить уже не сорок тисяч, а майже сто тисяч гривень.
І саме тут виникає парадокс.
Якби клієнт попросив знизити ціну контракту на сто тисяч гривень, більшість керівників відповіла б категоричним «ні». Але коли ті самі сто тисяч приховані у двох місяцях очікування оплати, це часто сприймається як звичайна практика бізнесу.
Те, чого не показує фінансова звітність
Бухгалтерський облік блискуче відповідає на запитання, що вже сталося. Він показує доходи, витрати, прибуток, активи та зобов'язання. Але він майже ніколи не покаже, від чого компанія відмовилася, приймаючи те чи інше рішення.
Саме це економісти називають альтернативною вартістю.
Кожне рішення має не одну ціну, а дві. Перша — це те, що компанія витратила. Друга — це те, що вона вже не зможе заробити, тому що гроші, ресурси або час були використані інакше.
Саме тому економічне мислення починається не з питання «Скільки це коштує?», а з питання «Від чого ми відмовляємося, погоджуючись на це?».
Де компанія продає час, навіть не підозрюючи про це
Якщо подивитися на бізнес через призму альтернативної вартості, стає помітно цікава річ. Компанія продає час не лише своїм клієнтам. Вона щодня продає його власній неефективності — матеріалам, які місяцями лежать на складі, незавершеному виробництву, документам, що тижнями переходять між підрозділами, обладнанню, яке простоює через відсутність рішення, і навіть керівникам, які відкладають важливі питання "до понеділка".
Зовні така компанія може виглядати цілком успішною. Запаси є, замовлення є, продажі зростають, фінансова звітність показує прибуток. Проте власник постійно стикається з однією й тією самою проблемою — грошей чомусь бракує. І дуже часто причина полягає не в недостатньому прибутку, а в тому, що капітал занадто довго працює не на власника бізнесу.
Саме тому сильні фінансові директори приділяють увагу не лише прибутковості, а й швидкості руху грошей. Для них важливо не тільки, скільки компанія заробила, а й скільки часу знадобилося, щоб вкладений капітал повернувся назад і почав працювати знову. Адже кожен зайвий день у запасах, дебіторській заборгованості чи незавершеному виробництві означає втрату нових можливостей.
Простий чек-лист для керівника
Перш ніж шукати додаткове фінансування або відкривати нову кредитну лінію, спробуйте відповісти на кілька запитань.
□ Чи враховується вартість відстрочки платежу під час визначення ціни?
□ Чи однакові умови для клієнтів із передоплатою та відстрочкою?
□ Скільки днів гроші компанії перебувають у запасах до початку виробництва?
□ Скільки часу займає погодження закупівлі або договору?
□ Чи знаєте ви економічну ціну одного дня простою виробництва?
□ Чи аналізуєте ви прибутковість клієнтів з урахуванням потреби в оборотному капіталі?
Повну версію чек-листа «Як оцінити вартість часу в бізнесі» ми опублікуємо окремо.
Економіка здорового глузду
Здоровий глузд підказує, що компанії заробляють, продаючи товари або послуги.
Економіка говорить дещо інше.
Компанії одночасно продають товар, капітал і час. Просто останні два дуже часто віддають безкоштовно.
Можливо, найдорожчий товар у вашій компанії вже давно не лежить на складі. Він щодня проходить повз вас у календарі.
І саме тому час — це не лише категорія менеджменту. Це одна з найважливіших економічних категорій бізнесу.
Якщо під час читання ви впізнали власну компанію — це вже хороший результат. Бо більшість проблем із ліквідністю, оборотним капіталом чи прибутковістю починаються не з нестачі фінансів, а з управлінських рішень, економічна ціна яких залишається непоміченою. Саме цьому ми присвячуємо наші програми «Фінанси для нефінансистів», «Unit-економіка бізнесу: маржинальність продуктів, клієнтів і рішень», «Оптимізація бізнес-процесів» та консалтингові проєкти з підвищення операційної ефективності. Ми не навчаємо запам'ятовувати фінансові показники — ми допомагаємо керівникам бачити економічну логіку бізнесу, знаходити приховані втрати й приймати рішення, які збільшують реальну вартість компанії.
Коментарі