Design-thinking або Як орієнтуватись на споживача у новому світі

Наприкінці 2010-х як виклик на нову парадигму маркетингу з’являється технологія дизайн-мислення – створення інновацій і продуктів, орієнтованих на споживача. Завдяки своїй інтуїтивній зрозумілості, гнучкості і швидким результатам дизайн-мислення набуває значного поширення і популярності.

Про що мова?

Будь-яка стаття розпочинається з дефініції, тобто визначення суті явища. Ґрунтуючись на різних підходах, пропонуємо такий узагальнений термін:


Дизайн-мислення – це

  • інструментарій для розробки маркетингової стратегії і виводу на ринок продукту

  • на основі глибшого занурення у середовище споживача

  • з метою визначення його базової потреби

  • та врахування емоційного аспекту споживання.

Ми спеціально розділили визначення на чотири булети, щоб підкреслити кожен із аспектів дизайн-мислення.


По-перше, це комплекс практичних інструментів і процесів, які застосовуються до вже наявного продукту (наприклад, для ребрендингу) або спрямовуються на створення нового. По-друге, дизайн-мислення – це обов’язково детальне вивчення споживача, щоб, по-третє, виявити і зрозуміти його реальну (!) потребу. І, на кінець, акцент робиться не стільки на саме споживання, скільки на емоції, які його супроводжують.


Еволюція ефективних інструментів


Фактично, дизайн-мислення – органічний прояв еволюційного розвитку концепцій маркетингу. Не вдаючись у деталі, наведемо дві теорії, які значною мірою з ним перекликаються: маркетинг-мікс 7P й економіка вражень.


У 1981 році Б. Бумз і М. Бітнер виявили, що традиційний (на той час) маркетинг фокусується в основному на товарах, тоді як світове споживання зміщується в сторону послуг. Вони запропонували розширену модель маркетинг-міксу – 7P, до якої включили людей (people), процеси (process), фізичну наявність (physical evidence), фактично окресливши важливість і антропоцентричного підходу, і спостереження за цільовою аудиторією.


Зовсім недавно виникла і набуває все більшої популярності ще одна важлива теорія – економіка вражень. Її поява пов’язана зі зміщенням акцентів на соціальну та емоційну складову процесу споживання, коли товар сам по собі не має такої цінності, як комплекс пов’язаних з ним послуг і відчуттів.


Очевидно, що дизайн-мислення, взявши найкраще у попередніх теоріях, доповнило його новими інструментами дослідження і візуалізації. Новий пул ефективних маркетингових інструментів включає шість етапів процесу створення і реалізації ідей: Емпатія – Фокусування – Генерація ідей – Вибір ідей – Прототип – Тестування.


Чи потрібне моїй компанії дизайн-мислення?


У першу чергу дизайн-мислення варто використовувати, коли потрібна нова ідея, переосмислення і перезавантаження підходів. Концепція справді необхідна для роботи у ланцюжку «замовник» – «реалізатор» – «споживач», незалежно від того, чи ваша компанія буде розробляти програмне забезпечення для автоматизації потреб свого клієнта, чи продумувати новий успішний продукт для виводу на ринок. Дизайн-мислення – комплекс повноцінних інструментів для розробки чи ребрендингу фізичного товару, послуги і організаційних бізнес-процесів.


Разом з тим, варто врахувати, що дизайн-мислення не існує саме по собі. Воно повинне бути «вшите» у відповідну бізнес-культуру, коли співробітникам надається частка до 10-20% робочого часу на пошук нових ідей. Адже важко собі уявити як люди, на 100% зайняті операційними та рутинними завданнями, раптом все відкинуть і підуть творити. Тобто, організація повинна балансувати час на поточні потреби та стратегічне бачення, вирощувати культуру сприйняття невдач і ризиків, підтримувати зміни і прагнення до інновацій.

Для глибшого занурення у тему пропонуємо відвідати наші відкриті тренінги «Дизайн-мислення: як зрозуміти клієнта та створити успішний продукт», «Інновації як стиль мислення» (також доступні у корпоративному форматі для однієї компанії).

Адреса

вул. Євгена Сверстюка, 19
02660, Київ, Україна

Написати нам

Подзвонити нам

(044) 360-05-63
(095) 068 89 95
(098) 471 58 67